Триває рік і сім місяців, відколи більшість бійців батальйону “Азов”, які покинули “Азовсталь” у травні 2022 року, перебувають у полоні. На той момент їхній командир Денис Прокопенко отримав листа від російського генерала із гарантіями безпеки, обіцяючи їм звільнення через три-чотири місяці, повідомляє ВВС з посиланням на представників “Азова”. Цей факт став предметом уваги в контексті розслідування трагедії в Оленівській тюрмі, яка, здається, скасувала всі обіцяні гарантії.
Протягом минулого року виявилося, що переговори про вихід українських військових з “Азовсталі” та їхнє подальше утримання в полоні велися з російськими генералами ГРУ Володимиром Алєксєєвим та Олександром Зоріним. Їхню присутність можна встановити на відеозаписах, знятих у травні 2022 року на території “Азовсталі”.
Захисники Маріуполя покинули територію заводу 16-20 травня 2022 року, і Росія підтвердила виходження 2 349 військових з підземелля “Азовсталі”. Після евакуації азовців їх перевезли до Оленівської колонії № 120 в Донецькій області.
Однак ніч проти 29 липня 2022 року в цьому в’язниці сталося кілька вибухів та пожежа в бараку, де утримувалися бійці “Азову”. Загинули принаймні 54 військових, а понад 100 отримали поранення. Це трапилося, незважаючи на те, що командир “Азову” Денис Прокопенко мав гарантії безпеки для своїх підлеглих від російського генерала. Про це і його перебування в полоні розповів Костянтин Кожекін, офіцер відділу з особовим складом “Азову” у своєму інтерв’ю ВВС Україна.
Костянтин Кожекін розповів, що на листі з гарантіями безпеки стояв підпис першого заступника начальника ГРУ Росії генерал-лейтенанта Володимира Алєксєєва.
Лист, в якому обіцяли звільнення з полону протягом трьох-чотирьох місяців, був вилучений у командира “Азову” під час його першого допиту.
Кожекін визнає, що не вірив у реальність гарантій:
“Лист з підписом Володимира Алєксєєва був у нашого командира на момент виходу в полон. Проте це не є жодною гарантією, оскільки будь-які угоди з російською стороною легко порушуються”.
У своїй бригаді Кожекін займається питаннями, пов’язаними з утриманням в полоні бійців “Азову”, включаючи розслідування подій в Оленівській колонії.
Костянтин Кожекін вийшов з “Азовсталі” в травні 2022 року і одразу потрапив до Оленівської тюрми. У ту ніч, коли трагічно загинули азовці, він перебував в іншому бараку.
Його обміняли у вересні 2022 року.
Характер гарантій безпеки та їхнє джерело для українських військових, що вийшли з “Азовсталі”, може суттєво вплинути на подальше розслідування воєнних злочинів, пов’язаних з українськими військовополоненими. Це має стосуватися як національних, так і Міжнародного кримінального суду, зауважують міжнародні юристи.
Рік тому ВВС провели розслідування подій в Оленівській тюрмі, сумніви в російській версії трагедії були висловлені експертами, свідченнями експолонених та відомостями з відкритих джерел.
Росія твердить, що Україна сама атакувала своїх полонених із системи HIMARS, стверджуючи, що це було зроблено для того, щоб ті не розповідали про свої злочини проти цивільних під наказом президента Зеленського. Українське слідство розглядає можливе використання проти полонених азовців термобаричної зброї, альтернативною версією є обстріл артилерією, але не далекобійною. Як зазначили українські слідчі та управління Верховного комісару ООН, якщо обстріл і відбувся, він йшов із сходу на захід, тобто з боку Донецька.
Згідно з українською версією, саме Росія несе відповідальність за трагедію азовців в бараку тюрми.
Костянтин Кожекін, який приєднався до “Азову” в перший день великої війни, дав інтерв’ю, розкриваючи деталі свого перебування в російському полоні. Зазначається, що він втратив 23 кілограми ваги під час утримання в полоні та відзначає “особливе” ставлення до азовців в Оленівській тюрмі, зокрема з боку представників так званої ДНР.
Кожекін також розповідає про принизливий процес обшуку та перевірки татуювань в полонених. Зазначає, що його роздягли та обшукали після прибуття, але його власні відсутні татуювання врятували його від особливого вивчення.
Щодо обмінів полоненими, Кожекін стверджує, що з боку України намагаються розширити обмінний фонд, проте великі обміни в останні чотири місяці не відбулися через російську сторону, яка, на думку української влади, спеціально створює напруження в Україні, відмовляючись повертати полонених.
Усі ці факти та історії стають частиною загального контексту військових подій та обмінів полоненими в Україні під час конфлікту з Росією.