Після заяви президента США Дональда Трампа про Іран, світові ціни на нафту значно знизилися, впавши більш ніж на 13%. Ця реакція ринку стала наслідком зменшення загрози військових дій, які могли б вплинути на енергетичну інфраструктуру Ірану.
Станом на 23 березня ф’ючерси на нафту марки Brent знизилися на 17 доларів, що становить приблизно 15%, до 96 доларів за барель. Американська нафта WTI також зазнала падіння, знизившись на 13 доларів (близько 13,5%) до 85,28 доларів за барель. Ціни зменшились через ослаблення тривог щодо можливих перебоїв у постачанні нафти з Близького Сходу.
Зменшення геополітичної напруги викликало нові дискусії про вплив цін на нафту на економіку Росії, яка значною мірою залежить від доходів від експорту енергоресурсів. Енергетичний аналітик Юрій Корольчук вказує на те, що, незважаючи на повідомлення про "надприбутки" Росії, реальна ситуація значно складніша. За його словами, навіть при короткочасному зростанні цін на нафту до понад 100 доларів за барель, це не гарантує суттєвого збільшення доходів. Основна частина контрактів укладається з затримкою, а ціни часто виявляються нижчими за ринкові. Багато російської нафти купується Індією, де ціни можуть відставати від міжнародних.
Експерти також зазначають, що високі ціни на нафту можуть мати негативні наслідки для попиту. Зростання вартості пального робить нафтопродукти менш доступними для споживачів, що може призвести до скорочення виробництва на нафтохімічних підприємствах і, відповідно, зниження попиту на нафту. Це, в свою чергу, може знову тиснути на ринок та спричиняти зниження цін.
Аналітики попереджають, що ситуація на нафтовому ринку залишається нестабільною, і періоди різких коливань цін створюють як можливості для спекуляцій, так і ризики для світової економіки. У разі загострення конфліктів на Близькому Сході, ми можемо спостерігати нове зростання цін на нафту, тоді як економічні проблеми або зниження попиту можуть призвести до чергового падіння.