Хоча серце має свій власний ритм, а мозок не здатен прямо впливати на скорочення чи розслаблення серцевого м’яза, взаємодія між цими органами все ж відбувається. Наприклад, в небезпечних ситуаціях мозок може стимулювати швидше серцебиття, тоді як у розслабленому стані може дозволяти йому битися рідше. Однак ця взаємодія не обмежується лише впливом мозку на серце, а також працює у зворотньому напрямку.
Науковці в новому дослідженні розглядають, як мозок реагує на серцевий ритм. Виявлено, що під час систолічної фази, коли серце викидає кров у судини, спостерігається певна модифікація мозкової електричної активності, відома як P300. Ці хвилі пов’язані із свідомістю і під час систоли вони пригнічуються. Це означає, що мозок в певні моменти не звертає уваги на подразники, пов’язані з серцевим ритмом, що може впливати на сприйняття зовнішнього світу.
Дослідження також підтверджує інші відкриття, зокрема, що мозок має тенденцію “вимикати” увагу до серцевого ритму для того, щоб не відволікатися від зовнішніх подій. Це може пояснювати деякі когнітивні проблеми у людей із хворим серцем, які не завжди пов’язані лише з недостатнім кровопостачанням мозку, а й з витратою ресурсів мозку на внутрішні процеси. Ці висновки роблять дослідники, вказуючи на необхідність подальших досліджень в цьому напрямку.