Щорічно в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодоморів ХХ століття – однієї з найбільших трагедій в історії українського народу. Цьогоріч цей день припадає на 23 листопада. Українці запалюють свічки у своїх домівках, згадуючи мільйони загиблих від штучного голоду, організованого радянським режимом.
Україна пережила три масові голоди:
- 1921–1923 роки – перший Голодомор, викликаний як наслідками війни, так і політикою більшовицької влади.
- 1932–1933 роки – найбільший і найжорстокіший Голодомор, який називають геноцидом українського народу.
- 1946–1947 роки – голод, спричинений руйнівними наслідками Другої світової війни та репресивною політикою радянської влади.
Голодомор 1932–1933 років був наймасштабнішим. За різними оцінками, від голоду загинули близько 4,5 мільйона українців. Ця катастрофа була наслідком насильницької колективізації, політики “розкулачування”, примусових хлібозаготівель і масового терору проти українського селянства. Протягом 22 місяців голодомор став механізмом упокорення українського народу, позбавленого основних засобів для виживання.
28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон, який визнав Голодомор 1932–1933 років актом геноциду українського народу. Відповідно до закону, заперечення цього факту прирівнюється до наруги над пам’яттю мільйонів жертв.
13 січня 2010 року Апеляційний суд Києва визнав винними в організації Голодомору радянських лідерів: Йосипа Сталіна, В’ячеслава Молотова, Лазаря Кагановича та інших.
Щороку у День пам’яті жертв Голодоморів у різних куточках України проходять меморіальні заходи. Люди відвідують пам’ятники, кладуть квіти і колоски пшениці – символ невинно загублених життів. Увечері українці запалюють свічку пам’яті у своїх вікнах, єднаючись у спільній скорботі.
Цьогоріч у Києві в Національній філармонії відбудеться концерт пам’яті жертв Голодоморів, а по всій Україні пройдуть церемонії покладання квітів та панахиди. Українські громади за кордоном також долучаються до вшанування – плануються акції і заходи, покликані нагадати світові про трагічну сторінку в історії України.
Цей день є важливим нагадуванням про стійкість і непереможність українського народу, який, незважаючи на страшні втрати, зміг зберегти свою ідентичність і боротися за свободу.