На цьогорічному Венеціанському кінофестивалі, вперше з моменту початку повномасштабної агресії, відкрився виставковий павільйон Російської Федерації. Цей крок організаторів престижного культурного заходу викликав хвилю обурення та активні дискусії, що торкаються намірів Москви відновити свою міжнародну легітимність.
Багато критиків зазначають, що відкриття павільйону не є простим питанням свободи мистецтва, а, скоріше, інструментом, що сприяє нормалізації російської агресії. Незважаючи на протести з боку культурної спільноти, заступник прем'єр-міністра Італії Маттео Сальвіні відвідав російську локацію, заявивши, що мистецтво не має кордонів і обмежень. Однак кінофестиваль став лише одним із майданчиків, де відновлюється російська присутність, адже нещодавно міжнародні федерації знову почали допускати спортсменів з РФ до змагань з плавання та гімнастики.
Віцепрезидентка Європейського парламенту Пина Пичьерно зазначила: «Вони досягли саме того, чого хотіли. Цей павільйон не повинен був бути відкритим… Він став символом пропаганди режиму». Її слова підтримала кураторка українського павільйону Ксенія Малих, яка підкреслила: «Присутність Росії на кінофестивалі – це спроба нормалізувати війну».
Критики вважають, що повернення Москви до культурних і спортивних сфер є небезпечним сигналом про використання "м’якої сили" для досягнення ідеологічних цілей авторитарного режиму. Литовський депутат Петрас Ауштревічюс підтвердив, що у майбутній доповіді Європейського парламенту щодо України буде офіційно засуджено рішення керівництва Венеціанського кінофестивалю, а також реінтеграцію представників РФ і Білорусі у світовий спорт.