У грудні 1998 року NASA здійснило запуск космічного апарата Mars Climate Orbiter, котрий мав на меті дослідити клімат на Марсі та підтримати посадку Mars Polar Lander. Проте, через технічні невідповідності обидва апарати зазнали краху і не виконали своїх завдань.
Після старту Mars Climate Orbiter зіткнувся з проблемами у програмному забезпеченні. Виготовляюча компанія Lockheed Martin застосувала британські одиниці вимірювання замість загальноприйнятої метричної системи. Це призвело до збою в роботі двигунів і некоректних обчислень позиції космічного апарата.
Mars Climate Orbiter мав вісім двигунів, які повинні були вивести його на орбіту навколо планети. Програма контролювала висоту та положення, щоб забезпечити безпечне введення в кругову орбіту. Однак, через різницю в одиницях виміру, апарат передавав неточні дані на Землю. У вересні 1999 року Mars Climate Orbiter опинився на висоті всього 57 км над поверхнею Марса, хоча планувалося, що він має бути на рівні 226 км. Внаслідок цього, гравітація планети призвела до його руйнування в атмосфері. Подібна помилка вплинула також на Mars Polar Lander, який не зміг приземлитися успішно і розбився.
Ця невдача, викликана вибором системи вимірювань, стала серйозною фінансовою втратою для NASA. Вона ще раз підкреслила важливість точності у всіх аспектах космічних місій та суворого дотримання стандартів при розробці програмного забезпечення.