Російські удари балістичними ракетами по переправах через Дніпро оголили вразливість транспортної інфраструктури столиці. Після нічної атаки 17 листопада, яка пошкодила Північний та Південний мости Києва, на порядку денному постало питання не лише оперативного ремонту, а й створення спеціалізованої системи захисту цих об’єктів. Як пояснив в ефірі 24 Каналу директор із розвитку оборонного підприємства та офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський, для надійного прикриття мостів недостатньо лише класичної протиповітряної оборони — необхідний цілий комплекс інженерних та технологічних рішень.
Наслідки нещодавнього обстрілу продемонстрували критичну залежність міста від стабільної роботи переправ: на Північному мосту обірвалася частина вантів, рух транспорту довелося тимчасово обмежувати, а через пошкодження тепломереж без опалення залишилися 317 будинків у Дарницькому районі. За словами експерта, для таких ударів ворог застосовує балістичні ракети «Іскандер», які оснащені радіолокаційною головкою самонаведення та оптико-електронною системою корекції на фінальній стадії польоту.
Одним із дієвих способів протидії Храпчинський називає зменшення контрасту між металевими конструкціями мосту та водною поверхнею, пропонуючи врахувати досвід встановлення барж, який росіяни застосовували біля Керченського мосту. Поєднання барж із аерозольними розпилювачами створює щільні димові завіси, що суттєво ускладнюють захоплення цілі як балістичними ракетами, так і ударними безпілотниками. Водночас ефективний захист переправ має об’єднувати одразу кілька рівнів: засоби радіоелектронної боротьби, кінетичний захист, баржі з аерозольними завісами, кутові відбивачі для збиття фокусування радіолокаційних головок, а також загальне розширення можливостей ППО та засобів виявлення.
Окремим стратегічним викликом залишається гострий дефіцит засобів перехоплення балістики. Експерт наголосив на необхідності нарощування виробництва ракет-перехоплювачів PAC-3, PAC-2 (які також здатні збивати балістику, якщо вона не маневрує) та Aster 30 Block 0 для франко-італійських комплексів SAMP/T. Храпчинський звернув увагу, що європейські країни досі не масштабують оборонне виробництво належними темпами, керуючись застарілими зобов’язаннями. На його думку, Україна має активніше конвертувати свій унікальний бойовий досвід у спільні з Європою дослідження та розробки (R&D) за прикладом співпраці США та Великої Британії часів Другої світової війни, щоб прискорити створення нових оборонних технологій.
«Адже у нас є конкретні потреби: не вистачає засобів радіолокації, недостатньо систем виявлення, немає дешевих ракет-перехоплювачів» – пояснив Анатолій Храпчинський.
