Президент України Володимир Зеленський ініціював масштабні законодавчі зміни, спрямовані на посилення фінансового контролю за військовослужбовцями, які проходять службу поза межами зони бойових дій. Глава держави вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт №16220, який позбавляє службовців тилових та адміністративних підрозділів права приховувати свої доходи під час повномасштабної війни. Документ покликаний ліквідувати юридичну прогалину, через яку особи, не залучені до безпосереднього захисту держави на передовій, роками уникали антикорупційного моніторингу.

Як зазначається у пояснювальній записці до ініціативи, чинне законодавство дозволяє багатьом людям у погонах легально не подавати фінансову звітність до офіційного завершення дії правового режиму воєнного стану або до моменту демобілізації. На практиці це пом’якшення автоматично поширилося на співробітників штабів, логістичних центрів та працівників сфери забезпечення військових формувань. Унаслідок цього їхні реальні статки залишалися без належної перевірки з боку держави. Згідно з новими правилами, тиловики, які не декларували своє майно починаючи з 2021 року, будуть зобов’язані оприлюднити дані протягом дев’яноста днів з моменту набуття чинності цього закону.

Законопроєкт передбачає збереження пільгових умов виключно для тих, хто безпосередньо ризикує життям на фронті. Право на відстрочку гарантовано збережуть учасники бойових дій зі складу Збройних Сил України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Держспецзв’язку, Управління державної охорони, Держспецтрансслужби та поліцейські підрозділів особливого призначення. Ця категорія захисників матиме дев’яносто днів на подачу електронних декларацій після завершення своєї участі у боях, скасування воєнного стану або звільнення зі служби. Примітно, що у разі повторного направлення військовослужбовця на фронт протягом цього тримісячного вікна, відлік часу на подачу звітності не обчислюватиметься заново, що унеможливить бюрократичний тиск на бійців.

Паралельно з цим ініціатива суттєво переглядає архітектуру доступу до реєстру декларацій. Документ запроваджує чіткі критерії розмежування, які визначатимуть, чиї саме документи мають бути беззастережно відкритими для суспільства, а чию інформацію необхідно засекретити з огляду на вимоги національної безпеки. Крім того, законодавчі зміни встановлять конкретні терміни та правові механізми, за яких тимчасово приховані декларації посадовців знову стануть публічними і доступними для аналізу громадськістю та антикорупційними органами.