Спеціальні посланці Білого дому заговорили про нібито нову готовність кремлівського керівництва повернутися до дипломатичного діалогу щодо завершення війни проти України одразу після завершення виборів до Держдуми РФ. Американська делегація на чолі зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом та зятем глави держави Джаредом Кушнером спочатку провела кулуарні консультації в Москві з Володимиром Путіним, а згодом вирушила до Києва. В українській столиці американські переговірники зустрілися з президентом Володимиром Зеленським, його командою, а також радниками з питань національної безпеки Франції, Великої Британії та Німеччини, переконуючи європейських союзників готуватися до перезапуску мирного процесу.

Раптовий сплеск заокеанської дипломатичної активності після багатомісячного затишшя викликав стриману реакцію у Брюсселі та відвертий скепсис у провідних міжнародних аналітиків. У Європейській комісії прямо наголошують, що наразі не спостерігають жодних реальних ознак готовності Москви до чесних і справедливих домовленостей, тому наполягають на необхідності подальшого посилення санкційного тиску на державу-агресора разом зі збільшенням фінансової та військової допомоги Україні. За оцінками експертів із безпеки, бажання Вашингтона форсувати мирний трек продиктоване виключно внутрішніми політичними розрахунками нинішньої адміністрації США напередодні проміжних виборів, де американський лідер прагне заробити собі статус успішного миротворця.

«Американська адміністрація зацікавлена в досягненні будь-якої угоди або хоча б у появі перспективи угоди до проміжних виборів у США, оскільки Трамп хоче виглядати миротворцем», — зазначають профільні аналітики в галузі міжнародної безпеки.

Справжні наміри Росії в цьому дипломатичному маневрі мають принципово іншу мету, яка не пов’язана з черговим фарсом навколо російських парламентських виборів. Агресор намагається штучно розірвати стратегічну зв’язку між Вашингтоном і Києвом, підриваючи надання розвідувальних даних та продаж американської зброї, що фінансується європейськими союзниками. Постійно натякаючи американським посланцям на можливість поступок, Москва маніпулює сподіваннями Білого дому та свідомо затягує час для збереження стратегічної ініціативи на лінії бойового зіткнення.

«Він продовжує підтримувати ілюзію, що ось-ось піде на компроміс. Але він не йшов на компроміс чотири з половиною роки і не піде, поки вважає, що виграє. А він так вважає», — підкреслюють міжнародні оглядачі, оцінюючи реальну поведінку російського диктатора.

На цьому складному геополітичному треку офіційний Київ змушений вести власну тонку дипломатичну гру, прагнучи зберегти максимальну дистанцію між американським керівництвом і Кремлем. Українська сторона вже продемонструвала готовність до конструктивних компромісів порівняно зі своєю початковою позицією, тому тепер наочно показує Білому дому, що єдиною реальною перешкодою для досягнення справедливого миру залишається абсолютна недоговороздатність російської сторони.

«Я вкрай скептично ставлюся до перспектив і мирних переговорів з Америкою, і тим більше з підключенням сюди європейців», — наголошують європейські експерти з міжнародних відносин, додаючи, що публічна позиція агресора залишається радикальною, а Кремль продовжує відверто робити ставку на воєнну перемогу, а не на дипломатичні домовленості.

Окрім цього, раптове прив’язування переговорного процесу до дати виборів у Росії розглядається як відверта спроба Москви заблокувати ухвалення нового жорсткого пакета американських санкцій. Намагаючись виграти дорогоцінні місяці, Кремль сподівається призупинити розгляд відповідних законодавчих ініціатив у Конгресі США, обіцяючи натомість почати конструктивні переговори одразу після підбиття підсумків виборчої кампанії.